Правила розподілу дітей на групи – Творча група “ІТ-компетентність – складова професійної педагогічної майстерності сучасного вчителя”: 17 способів випадкового об’єднання учнів у групи. Як згрупувати дітей, щоб нікому не було образливо

Содержание

Як розподіляють дітей по групах в дитячих садках

Питання відвідування дитячого садка актуальне для більшості батьків. Дошкільні заклади надають можливість матері повернутися до нормальної трудової діяльності, а для дитини садок корисний з точки зору вироблення навичок самостійності і розвитку в колективі однолітків.

Як правило, батьків бентежить питання про те, в яку групу потрапить їх дитина. Нижче ми докладно розглянемо це питання.

 

Розподіл дітей на групи за віком

 

Основною ознакою, за яким відбирають дітей у певні групи, є їх вік. Це пояснюється тим, що у кожної такої групи є свої визначені функції і завдання. Крім того, діти одного віку набагато краще засвоюють нові навички та вміння. Таким чином, підвищується ефективність навчального процесу.

Як правило, в одній групі збирають дітей одного року народження з умовою, що на перше вересня поточного року вони досягають необхідного віку.

В залежності від віку, виділяють такі категорії груп у дошкільних навчальних закладах:

 

  • Ясельна група. Тут здійснюють догляд за дітьми від 1 до 2 років. У деяких дитячих садках приймають дітей віком до півтора — двох років. Ясла в таких установах передбачені для дітей, які не досягли трирічного віку. В ясельній групі приділяють увагу формуванню навичок самообслуговування, розвитку сенсорики, мовлення, пам’яті та психомоторних функцій.
  • Молодша група може підрозділятися на першу (2-3 роки) і другу (3-4 роки) молодшу. Таке підрозділ допомагає більш ретельно підходити до тонкощів освіти дітей цього віку. У молодшій групі основну увагу приділяють іграм з дітьми, адже саме через ігрові моменти дитина формує нормальну манеру поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях. Вихователі звертають увагу на розвиток мовлення і пам’яті у своїх вихованців.
  • Середня група (від 4 до 5 років). У цьому віці виняткове значення має розвиток навичкою естетичного і морально-етичного освіти, а також розвиток логічного мислення.
  • Старша група (від 5 до 6 років). Підхід колективу дитячого саду у вихованні дітей цієї вікової групи спрямований на підготовку до школи. Під їх керівництвом діти ще більше соціалізуються і набувають знання про навколишній світ.

 

Спеціалізовані групи у дитячих садках

 

У деяких дошкільних закладах поряд із звичайними віковими групами, існують спеціальні:

 

  • Група короткотривалого перебування – дитина перебуває в дитячому саду першу половину дня, а після обіду батьки повинні забрати його додому. Такі групи створюються через переповненість садків або ж за бажанням батьків.
  • Логопедична група створюється для корекції звуковимови або розширення словникового запасу. Як правило, кількість дітей у таких групах не перевищує 15 осіб. З ними регулярно проводяться заняття під керівництвом логопеда.
  • Річна група. У літні місяці кількість дітей у садках істотно скорочується, вихователі по черзі йдуть у відпустку і в групах починаються ремонтні роботи. Всі ці фактори змушують керівництво дитсадків об’єднувати різновікових дітей у загальні групи. Навчальні заняття призупиняються до осені, основний упор робиться на розваги, екскурсії та рухливі ігри.

 

 

poradumo.com.ua

Ігри на розподіл групи

Іноді для якихось цілей необхідно розбити учасників на групи. Вибір гри на розподіл залежить від того, за яким принципом ви ділите. Якщо ви хочете створити групи з учасників з усталеними відносинами, то діє принцип поділу по «ланцюжку»: ви вибираєте стільки людина, скільки потрібно команд, вони набирають собі наступних і т.д.

Для довільного розподілу можна використовувати «дзеркало»: один учасник повертається спиною, Мадре вказує на когось і питає «дзеркало», в яку команду визначити цю людину.

Можна також роздати учасникам «пазл» – картинки або фрази, розрізані на шматочки. Ті, хто зберуть свою фразу або картинку, і будуть складати групу.

Кожен знаходить собі пару:

  • За розміром ноги: у кого менше в одну команду, більше – в іншу
  • за ростом
  • Одна людина з пари присів: ті, хто присів в одну команду, ті, хто стоїть – в іншу.

Ігри, що допомагають розділити дітей на міні-групи

Гра жеребкування для першої розсадження за столи в їдальні.

Для того щоб не створювати штовханину в їдальні під час розсаджування за столом, проведе маленьку гру-жеребкування.

Атрибути. Картонний ящик, намальовані і вирізані фігурки страв у їдальні (салат, закуска, суп в тарілці, вто- рої блюдо, хлібниця з хлібом, компот). Кількість фігурок повинна відповідати кількості закріплених за вашим загоном столів, і кількості місць розсадження. Якщо за столом сидить 6 чоловік, то за вашим загоном закріплено 5 столів. Значить, у вас повинно бути 5 фігурок салату, 5 фігурок закуски і т.д. У центрі кожної фігурки номер столу. Фігурки в ящик необхідно покласти перед самим обідом, коли стане ясно, скільки дітей заїхало і скільки малих груп вам належить сформувати.

Хід гри. Ретельно перемішайте фігурки і запропонуйте хлопцям, не заглядаючи в ящик, витягнути одну з них. Після чого запропонуйте їм об’єднатися по номеру столу. Кожна група повинна протягом двох хвилин придумати слоган, вірш – побажання приємного апетиту іншим групам.

Використовуючи подібні прийоми в майбутньому, ви задаєте хлопцям приклади творчого підходу до будь-якої ситуації, а найголовніше, знімаєте конфлікт вибору сусіда по столу або примусу з вашого боку. Для підліткового віку це завжди важливо.


Способи поділу учасників на пари. Ви можете:

  • Розрахувати їх на «перший-другий».
  • Вибудувати їх згідно місяців їх народжень, ініціалами, зростання і розрахувати.
  • Роздати розрізані листівки і утворити пари шляхом знаходження своєї «половинки».
  • Попросити дітей знайти собі пару, наприклад, з таким же кольором очей, волосся, одягу і т.д.
  • Розкласти в аудиторії стрічки різної довжини з метою, щоб всі взяли собі по стрічці і знайшли партнера, у якого стрічка такого ж кольору.


Способи поділу на трійки (інші невеликі групи)

  • Приготувати розрізані (на необхідну кількість частин) листівки і роздати їх дітям, щоб вони склали цілу листівку.
  • Дітям даються назви компонентів салатів. Вони повинні зробити салат (кожен свій, кожного інгредієнта – по одному).
  • Групи формуються за знаками зодіаку, а потім об’єднуються в «стихії»: вода, вогонь, земля, повітря.
  • Групи формуються по геометричних фігур. Кількість геометричних фігур однаково і відповідає кількості учасників.
  • Гра «Обери …» Викликаються добровольці, число яких відповідає числу передбачуваних підгруп (два добровольця для двох підгруп і т.д.). Ведучий запитує добровольців, кого б ті взяли з собою в похід. Добровольці відбирають в свою команду по одній людині. Ті, кого відібрали, запитують, в свою чергу, наступних: кому б вони довірили нести свій рюкзак. Питання можуть бути наступні: «З ким би Ви поділилися яблуком?», «Кому б довірили свою таємницю?». Якщо залишилося кілька людей, яких не обрали, можна запропонувати їм самим визначитися з командою, в якій би вони хотіли працювати.


І ще 10 способів поділити учасників на групи.

  1. Задати деякий якість учасників, згідно з яким вони повинні поділитися на групи. Приклад: сезонний народження (4 групи: зима, весна, літо, осінь), за наявністю домашніх тварин (немає, кішки, собаки, інші тварини), по взуттю (зі шнурками або без) і т.п.
  2. Жереб: попросити витягнути кожного учасника жереб. Це можуть бути папірці / стікери / маркери / ножиці різних кольорів, форм і т.п.
  3. Жереб, кинутий заздалегідь. Підготувати деякий ознака, за якою будуть ділитися учасники на початку тренінгу. Наприклад, роздати бейджики / ручки кількох кольорів / помістити наклейки на стільці і в потрібний момент тренінгу попросити об’єднатися за кольорами.
  4. Попросити кожного учасника кинути в мішок по одному своєму предмету або бейджик і потім розподілити їх на групи по стільки предметів, скільки учасників має бути в команді.
  5. Випадкове розподіл на дві групи: попросити всіх закрити очі і по команді ведучого або відкрити їх, або залишитися з закритими на розсуд учасника. Групи від 10 осіб діляться приблизно порівну.
  6. Жереб-пазл: взяти кілька картинок за кількістю груп, розрізати їх так, щоб кількість шматочків збігалося з кількістю учасників в групах. Далі кожен учасник витягає шматочок і шукає людей з частинами тієї ж картинки. Картинки, до речі, можуть мати певний стосунок до теми тренінгу та бути частиною такого вправи.
  7. Жереб-крокодил: роздати учасникам папірці з різними словами (кількість слів збігається з кількістю груп). Учасники повинні знайти людей з такими ж словами на папірцях не промовляючи звуків, або тільки зі звуками, або наосліп і т.п.
  8. За допомогою лідерів: запросити потрібну кількість добровольців і запропонувати вибрати собі по одному учаснику в команду. Потім ті, кого вибрали вибирають ще по учаснику і т.д. Щоб в програші не залишилися учасники, яких вибрали останніми, можна запропонувати вибирати не за симпатіями, а за принципом “з ким найменше взаємодіяв сьогодні або за весь час роботи групи”.
  9. По дії ведучого: попросити всіх закрити очі, підійти до кожного і комусь потиснути руку, до чийогось плеча доторкнутися тощо. Учасники повинні об’єднатися з тими, з ким веде зробив таку ж дію.
  10. Територіально: якщо люди стоять або сидять в колі – поділити коло на кілька сегментів. Люди в одній частині кола об’єднуються в команду. Те ж саме можна робити після будь-якого вправи, в ході якого люди міняються місцями.

Літній табір

Схожі статті

blog.r13-r21.com.ua

Групи здоров’я дітей та їх характеристика

Для будь-якого батька здоров’я дитини є ключовим, адже від цього залежить його подальше життя і доля. З появою малюка на світ для нього в поліклініці заводиться медична карта, в якій описуються особливості розвитку і здоров’я малюка. Напевно багато хто звертав увагу, що при народженні та огляді дитини – лікар присвоює йому оцінку, вона позначається цифрою від 1 до 5. Що це означає? Які особливості в розвитку і здоров’я дитини існують? У цій статті ми поговоримо про групах здоров’я наших дітей, розглянемо їх характеристики і особливості присвоєння тієї чи іншої групи.

Зміст

1. Що таке групи здоров’я
2. Як визначається група здоров’я?
3. Види груп здоров’я, характеристики кожної групи
4. Розподіл дітей за групами здоров’я
5. Методичні рекомендації для різних груп здоров’я
6. Замість висновку

Що таке групи здоров’я

Груп здоров’я дитини – це умовне медичне позначення, яке використовується для аналізу здоров’я дитини. Для того, щоб поставити оцінку і віднести стан людини до однієї з груп, проводиться профілактичний огляд, обстеження, збір і дослідження аналізів.

На протязі всього розвитку дитини група може змінюватися. Це залежить від багатьох зовнішніх факторів. Дитину оглядає медична комісія, яка складається з окуліста, лора, хірурга, кардіолога, невропатолога і стоматолога. Остаточне рішення про присвоєння тієї чи іншої групи здоров’я дитині приймає педіатр, грунтуючись на укладання вузьких фахівців.

Оцінка присвоюється на поточний момент часу, не враховуються гострі захворювання, інфекції або інші минулі хвороби, якщо, звичайно, вони не стали носити хронічний характер.

Оцінка про стан фізичного здоров’я дітей різних віків необхідна для визначення та поділу дітей для подальшого надання допомоги. Хтось виявиться здоровий, а для кого-то буде потрібно, якщо не лікування, то спостереження фахівців. Часто дітям, які мають які-небудь проблеми зі здоров’ям, надаються спеціальні групи здоров’я, де навантаження і вимоги до дітей менш складні.

Як визначається група здоров’я?

Класифікація критеріїв, на підставі яких проходить визначення групи здоров’я, вельми різноманітна. Кожне медичне посібник трактує всі моменти по-різному. Найбільш популярний поділ передбачає 6 принципів, відповідно до яких і приймається рішення про визначення групи здоров’я дитині.

  • Спадковість. При огляді новонародженого лікар зобов’язаний провести опитування батьків, чи є в сім’ї захворювання, які передаються з покоління в покоління, який вони носять характер і наскільки важкі наслідки. Шляхом здачі аналізів можна визначити, наскільки малюк схильний до захворювання по спадковості. В даному випадку протягом вагітності теж необхідно проходити деякі обстеження, які унеможливлять негативні моменти. В даний критерій входять не тільки спадкові захворювання, але і протягом вагітності, перебіг пологів і розвиток дитини в перший місяць життя.
  • Фізичний розвиток малюка. В даний критерій входять основні характеристики – зріст, вага, так само вимірюються окружність грудей, голови, розмір ноги, довжина рук і ніг та інші параметри. З розвиток дитини відстежується, коли він почав тримати голівку, коли сів, почав повзати, ходити, говорити. Педіатрам в допомогу є таблиця, у якій по місяцях відображені всі вимоги і навички, які повинен мати малюк. Якщо є якісь відхилення, то треба дослідити їх характер і зрозуміти, чи мають вони важкі наслідки за собою або вони не так страшні для малюка.
  • Розвиток системи органів в організмі – це і серцева, і нервова і кровоносна системи. У період першого року після народження відбувається становлення і розвиток усіх органів в організмі, а так само їх зростання. Для даного критерію часто використовуються додаткові аналізи і дослідження – УЗД, загальні аналізи та інші обстеження. Підвищена увага приділяється в даному випадку сердечку, шлунку, нирках та легким.
  • Ступінь опірності організму до зовнішніх факторів і інфекцій. Часто чується таке поняття, як «хворобливість дитини, квелость і слабкість імунітету» — цим визначається даний принцип віднесення до групи здоров’я. Якщо дитина часто хворіє, має слабкий імунітет, то варто обстежитися додатково і виявити причину такого стану. У відповідності з цим може так само присвоиться група здоров’я.
  • Співвідношення психологічного і фізичного показників здоров’я. Для обстеження психологічного та неврологічного стану здоров’я необхідно звернутися до психолога і невролога. Після огляду та співбесіди з дитиною буде виявлено, чи є якісь патології або розвиток протікає нормально. Показники фізичного здоров’я оцінюються педіатром і порівнюються з таблицями, в яких вказані стандарти.
  • Групи здоров’я призначаються дітям від 3 до 17 років. В основному вони призначаються за загальним станом дітей або за наявності хронічних захворювань. До речі, діти з однаковими діагнозами, цілком можуть мати різні групи здоров’я. Багато батьків лякаються присвоєння їх дитині групи, яка не відповідає доброго стану здоров’я. Але слід знати, що це не остаточний діагноз, а спеціальна градація, яка дозволяє коригувати стан здоров’я, враховувати різні фактори, що впливають на майбутнє дитини.

    Види груп здоров’я, характеристики кожної групи

    Всього налічують п’ять груп здоров’я дітей від 3 до 17 років. Всі вони мають свої характеристики та відмінні особливості. Розглянемо всі групи здоров’я.

    Перша група – це повністю здорові діти, які не мають жодних дефектів, проблем. Їх психічне і фізичне здоров’я відповідають стандартним вимірам, у них немає ніяких вад розвитку, дефектів та інших порушень в організації і діяльності органів.

    Друга група – є найпоширенішою на тлі інших, тут є невеликі відхилення у здоров’ї, опірність до зовнішніх факторів і захворювань знижена. Немає яскравого вираженого відставання у розвитку, наприклад, немає хронічних хвороб, але є функціональні порушення. Загальна затримка у фізичному розвитку – надлишкова маса тіла, дефіцит маси, ослаблений зір та інше. Якщо дитина часто хворіє гострими респіраторними хворобами, то у нього так само 2 група.

    Третя група – діти, у яких є хронічні хвороби, але вони знаходяться в процесі ремісії, іноді трапляються загострення, осложненность основного захворювання відсутня. Діти, що належать до такої групи, мають нормальне фізичне здоров’я, але у них виявлені деякі відхилення в масі – надлишок або дефіцит, маленький зріст. Психологічний розвиток часто відстає від нормальних показників.

    Четверта група – діти з хронічними хворобами, які розвиваються на активній стадії або стадії нестійкої ремісії, супроводжуються частими загостреннями. Так само сюди відносяться діти, у яких хвороба знаходиться в стадії ремісії, але для цього необхідно підтримуюче лікування. Діти з наслідками після травм, операцій або обмеженнями в навчанні.

    П’ята група – є найбільш важкою і важкою групою, сюди відносяться діти з важкими хронічними хворобами з вкрай рідкісними ремісіями і частими нападами. Так само в даному випадку існують значні ускладнення, для запобігання яких використовується лікування. Сюди відносяться діти з фізичними дефектами, порушенням функцій деяких органів, супроводжується серйозними заборонами у формуванні трудової діяльності. Сюди відносяться діти-інваліди.

    Розподіл дітей за групами здоров’я

    Розподіл дітей за групами здоров’я реалізується тільки кваліфікованим фахівцем – лікарем на підставі критеріїв і ознак, описаних вище. Лікар – педіатр, психолог, невролог і інші вузькі спеціалісти використовують аналізи, обстеження, так само вивчають дані медичної карти за течією вагітності та ранньому розвитку малюка.

    Велике значення має так само особистий огляд та інструментальні дослідження. Кожен лікар виносить точний діагноз, на підставі якого вже можна віднести дитину до тієї або іншої групи здоров’я. Все залежить від того, яке порушення у функціях організму існує, на якій стадії вона знаходиться, який з варіантів течії протікає, наявність ускладнень. Велике значення має факт наявності інших захворювань, так званих «супутніх захворювань», якщо їх немає, то ставиться діагноз «здоровий». Лікар-педіатр вивчає всі діагнози вузьких спеціалістів та рекомендації, на підставі чого присвоюється група здоров’я, і робляться рекомендації по збереженню здоров’я.

    Тим дітям, у відношенні яких з’явилися підозри захворювання або функціональних порушеннях, комплексну оцінку здоров’я не дають. У такому варіанті необхідно провести весь комплекс аналізів та досліджень, щоб визначити групу вірно. Після того, як аналізи будуть отримані, необхідно уточнити і поставити діагноз, тоді можуть бути надані рекомендації та призначено лікування.

    Методичні рекомендації для різних груп здоров’я

    Залежно від того, до якої групи здоров’я відноситься дитина, для нього висуваються різні вимоги або рекомендації дл здійснення ним спортивної та соціальної діяльності. Розглянемо докладно методичні рекомендації для дітей різних груп здоров’я.

    Перша група – будь-який вид діяльності – навчальна, заняття працею або спортом формуються без обмежень за загальною програмою виховання дитини. Необхідно лише враховувати вік і можливості людини, в іншому протипоказань чи обмежень немає. Всі нормативи можуть бути виконані без шкоди здоров’ю, а так само рекомендуються додаткові факультативи та заняття, відвідування спортивних секцій і участь в олімпіадах, змаганнях.

    Друга група – в даному випадку, як ми пам’ятаємо, відхилення невеликі, а значить і протипоказання мають не радикальний масштаб. Необхідно проводити загартування організму, дотримуватися раціональне харчування з набору або, навпаки, по скиданню ваги. Так само обов’язково дотримання рухової програми. Заняття фізичною культурою не можна переривати, але діти такої групи можуть здавати нормативи з затримкою по часу. Лікарі рекомендують займатися в спортивних секціях загальної фізичної підготовки, необхідно здійснювати прогулянки та ігри, брати участь у естафетах та змаганнях. Участь у серйозних заходах дозволяється з дозволу лікаря.

    Третя група – перед тим, як приступити до занять спортом, необхідно відвідати лікаря, щоб він дав деякі рекомендації і обмеження. Особлива увага приділяється процедурі відновлення після занять, вправи на відновлення дихання потрібно збільшити порівняно із загальною масою. Пульс необхідно постійно контролювати темп виконання занять повинен бути низьким і повільним. Заняття реалізуються за спеціально розробленими програмами за участю лікарів. Участь у спортивних заходах обмежується і дозволяється з відома лікаря.

    Четверта група – режим активності обмежується, формується спеціальний режим дня, в якому відпочинку відводиться тривалий час, а так само замість звичайних занять спортом реалізується ЛФК (лікувальна фізкультура). Створюються спеціалізовані програми для спеціальних навчальних закладів.

    П’ята група – активність дитини істотно обмежена, режим дня супроводжується заняттями лікувальною фізкультурою, а так само тривалим відпочинком. Формуються лікувальні процедури, які підтримують здоров’я дитині. Заняття фізкультурою проводяться в індивідуальному порядку, під наглядом кваліфікованих фахівців, програми затверджуються лікуючим лікарем.

    Замість висновку

    Підводячи підсумок, зазначимо, що групи здоров’я не остаточний діагноз для дитини, а лише спеціальна шкала, завдяки якій можна спостерігати за станом здоров’я дитини, коригувати його навантаження в школі, спортивних секціях, в залежності від зовнішніх факторів. Група здоров’я може змінюватися, як у гіршу, так і в кращу сторони.

    poradum.com

    основну, підготовчу, спеціальну та групу лфк

    Медична група призначається на підставі результатів медичного обстеження, яке обов’язково включає вивчення анамнезу, загального стану здоров’я, особливостей фізичного розвитку та функціональних здібностей найважливіших систем організму. Послідуючі (поточні чи додаткові) медичні огляди дозволяють об’єктивно враховувати результати впливу на організм фізичних навантажень, що використовувались, та вносити відповідні корективи в призначений режим рухової активності, а також здійснювати, за необхідності, переведення з однієї медичної групи в іншу.

    Правильний розподіл на медичні групи для занять фізичною культурою та фізичним вихованням забезпечує більш ретельне та оптимальне дозування фізичних навантажень, що дозволяє, з одного боку – підвищити ефективність й безпеку занять фізичними вправами, а з іншого – ліквідувати наслідки гіподинамії і гіпокінезії, притаманних в значній мірі, особам з відхиленнями в стані здоров’я.

    Розподіляючи на медичні групи для занять фізичною культурою (фізичним вихованням) необхідно враховувати об’єм (дозу) фізичних навантажень, що допускається, а також зміст та нормативні вимоги, які встановлені для кожної з груп. На теперішній час виділяють 3 медичні групи: основну, підготовчу та спеціальну. Необхідно також виділяти окремо групу лікувальної фізичної культури (ЛФК) (табл. 1).

    До основної медичної групи відносять здорових та практично здорових осіб, які не пред’являють ніяких скарг, не мають порушень фізичного та біологічного розвитку, володіють достатньою фізичною підготовленістю та добрими функціональними здібностями (про що свідчить нормотонічний тип реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження та нормальний період відновлення показників пульсу та артеріального тиску після функціональної проби).

    До підготовчої медичної групи відносять осіб, які мають незначні порушення фізичного розвитку, задовільну фізичну підготовленість та дещо знижені функціональні здібності організму (зокрема, затримку відновлення показників пульсу та артеріального тиску при пробах зі стандартним фізичним навантаженням), а також відхилення в стані здоров’я, які не заважають заняттям фізичними вправами в обсязі загальних навчальних програм фізичної культури (фізичного виховання) в закладах освіти. Підготовча медична група також призначається практично здоровим особам при незадовільній фізичній підготовленості, наявності неадекватного пристосування до фізичних навантажень (патологічних типах реакцій на дозоване фізичне навантаження), після тривалих перерв в тренуваннях (після перенесення деяких гострих захворювань). Заняття осіб, що займаються в підготовчій групі, здійснюються спільно з тими, хто займається в основній групі, за такими ж навчальними програмами, зі здачею встановлених контрольних нормативів. Особи, які займаються в підготовчій групі, потребують певного обмеження тренувальних навантажень, забезпечення більш поступового засвоєння комплексу рухових навичок та вмінь, особливо пов’язаних з підвищеними вимогами до організму, а також здачі контрольних нормативів в межах своїх здібностей. Для даної категорії осіб корисні організовані додаткові (позанавчальні) заняття загальною фізичною підготовкою чи лікувальною коригуючою гімнастикою.

    Таблиця 1.

    Характеристика медичних груп* та особливості організації занять в них у навчальних закладах

    Назва медичної групи

    Критерії віднесення до медичних груп

    Характеристика фізичного навантаження

    Примітка

    Основна група

    Здорові (або практично здорові, тобто з незначними відхиленнями в стані здоров’я) особи, які мають достатню фізичну підготовленість, гармонічний, високий або середній рівень фізичного розвитку та високий або середній рівень функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи.

    Фізична підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програми з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку.

    Дозволяються додаткові заняття спортом.

    Дозвіл лікаря щодо занять, які супроводжуються підвищеними фізичними навантаженнями (заняття в спортивних секціях, танці, хореографія та ін.), надається тільки після додаткового поглибленого обстеження.

    Підготовча група

    Особи, які мають несуттєві відхилення в стані здоров’я, без достатньої фізичної підготовленості та /або з незначними порушеннями фізичного розвитку (що не перешкоджають заняттям за загальними навчальними програмами з фізичного виховання), з нижчим за середній рівень функціональних можливостей серцево-судинної системи;

    а також після перенесених гострих захворювань (певний термін).

    Заняття проводяться разом з основною групою, але з

    поступовим збільшенням навантаження, без здачі нормативів.

    Не рекомендовано заняття в спортивних секціях, але рекомендовано додаткові заняття у групах загально-фізичної підготовки або в домашніх умовах з метою ліквідації недоліків у фізичній підготовці (за індивідуальними комплекс-завданнями вправ, спрямованих на підвищення рівня функціональних можливостей серцево-судинної системи та системи дихання, на зміцнення певної групи м’язів, на оволодіння певними руховими навичками або підвищення рівня їх виконання).

    Спеціальна

    група

    Особи із значними відхиленнями тимчасового чи постійного характеру в стані здоров’я, що не перешкоджають навчанню в навчальному закладі, але протипоказані для занять фізичною культурою чи фізичним вихованням за загальними навчальними програмами;

    з низьким рівнем функціональних можливостей

    (в т.ч. при патологічних реакціях на фізичне навантаження).

    Фізична підготовка проводиться груповим методом (в групі не більше 10 осіб), згідно розкладу занять основної групи в окремому приміщенні за спеціальними програмами з урахуванням характеру та ступеня порушень.

    Заняття проводяться викладачем фізичної культури (фізичного виховання), який пройшов відповідну підготовку або спеціалістом з фізичної реабілітації з наданням індивідуальних завдань безпосередньо на заняттях.

    Група лікувальної фізичної культури (ЛФК)**

    Особи із значними відхиленнями постійного чи тимчасового характеру в стані здоров’я, що не перешкоджають навчанню в навчальному закладі, але протипоказані для занять фізичною культурою чи фізичним вихованням за загальними навчальними програмами груповим методом.

    Лікувальна гімнастика проводиться малогруповим (2-6 осіб) або індивідуальним методом, згідно розкладу занять основної групи, в окремому приміщенні за спеціальними комплексами лікувальної гімнастики з урахуванням характеру та ступеня порушень.

    Заняття проводяться викладачем фізичної культури (фізичного виховання), який пройшов відповідну підготовку або спеціалістом з фізичної реабілітації з наданням індивідуальних завдань безпосередньо на заняттях.

    Можливі також додаткові заняття в позааудиторний час (для прискорення відновлювального ефекту).

    * Примітка. Медична група може змінюватись протягом навчального року в залежності від даних поглиблених чи поточних медичних обстежень, змін фізичного розвитку, функціонального стану, перебігу захворювання та інших факторів.

    ** Примітка. Враховуючи збільшення (майже до 40-50%) кількості осіб з серйозною хронічною патологією, що потребують індивідуального підходу до застосування фізичних вправ для відновлення здоров’я, доцільно в кожному навчальному закладі створити умови та забезпечити можливість занять з таким контингентом осіб в групах ЛФК.

    До спеціальної медичної групи відносять осіб зі значними порушеннями фізичного розвитку, незадовільною фізичною підготовленістю, при аномаліях розвитку чи дефектах опорно-рухового апарату, а також при відхиленнях в стані здоров’я тимчасового чи постійного характеру, наявності хронічної патології, при якій протипоказані інтенсивні фізичні навантаження та неможливі заняття за загальними державними програмами в основній чи підготовчій групах. Заняття в спеціальній медичній групі здійснюються за спеціально розробленими програмами в умовах звичайного режиму навчального закладу, шляхом організації групових занять (не більше 8-10 осіб в групі). Враховуючи схожість порушень систем життєзабезпечення при деяких захворюваннях, приблизно однакове зниження працездатності при цьому, а також схожість мети занять фізичними вправами, можлива організація групових занять з включенням в одну групу осіб з різними захворюваннями. Особи, що займаються в спеціальних медичних групах не здають нормативи і атестуються заліком.

    До груп лікувальної фізкультури (ЛФК) слід відносити осіб із значними відхиленнями в стані здоров’я хронічного незворотного характеру, з виразними порушеннями функції опоно-рухового апарату, а також після перенесення гострих захворювань, оперативних втручань чи травмувань, які не в змозі займатися в спеціальній медичній групі. Організація занять ЛФК здійснюється малогруповим або індивідуальним методом. Для цього в навчальних закладах необхідно створити відповідні умови – виділити окремі приміщення (зали чи кабінети ЛФК) та ввести додатково до існуючого штатного штатні одиниці спеціалістів з фізичної реабілітації (або лікувальної фізкультури) з вищою немедичною освітою.

    В більш важких та серйозних випадках (але за умов відсутності протипоказань) для проведення занять ЛФК слід направляти в кабінети чи відділення ЛФК лікарень, поліклінік, лікарсько-фізкультурних диспансерів або інших лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання чи навчання (для забезпечення під час занять постійного нагляду медичних працівників).

    Визначення медичної групи особам з відхиленнями в стані здоров’я повинно передбачати доступність фізичних навантажень, а також створення оптимальних умов для одужання та/або попередження загострень захворювань.

    В комплектуванні медичних груп не повинно бути шаблону. Основним критерієм для включення в ту чи іншу групу є, безумовно, встановлення діагнозу. Проте в кожному випадку питання повинно вирішуватись індивідуально, з урахуванням особливостей перебігу захворювання. У випадках хронічного перебігу захворювання необхідні тимчасові обмеження фізичних навантажень при його загостреннях, причому тривалість обмежень повинна враховуючи частоту загострень, важкість хвороби, причини рецидивів та інші фактори.

    Призначення спеціальної медичної групи або групи ЛФК може носити як тимчасовий, так і постійний характер, що також залежить від особливостей перебігу хвороби, наявності ускладнень, функціональних можливостей організму, адаптації до фізичних навантажень та інших супутніх відхилень в стані здоров’я.

    Переведення із спеціальної медичної групи (чи групи ЛФК) в підготовчу, а надалі, можливо, і в основну групу, повинно здійснюватися послідовно, згідно рекомендацій, за умов позитивних результатів, отриманих під час занять в попередній групі. Слід також враховувати, що заняття в основній групі (або навіть заняття спортом) при деяких захворюваннях дозволяються лише при дотриманні певних вимог, зокрема під постійним наглядом лікарів, при систематичному проведенні необхідних клінічних обстежень, а також з виключенням занять тим чи іншим видом спорту чи фізичного навантаження.

    studfiles.net

    Об утверждении Нормативов наполненности групп дошкольных учебных заведений (яслей-садиков) компенсирующего типа, классов специальных общеобразовательных школ (школ-интернатов), групп продленного дня и воспитательных групп общеобразовательных учебных заведений всех типов и Порядка разделения классов на группы при изучении отдельных предметов в общеобразовательных учебных заведениях

    Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах

    Наказ Міністерства освіти і науки України
    від 20 лютого 2002 року N 128

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
    6 березня 2002 р. за N 229/6517

    Із змінами і доповненнями, внесеними
     наказом Міністерства освіти і науки України
     від 9 жовтня 2002 року N 572,
    наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
     від 17 серпня 2012 року N 921,
     наказом Міністерства освіти і науки України
     від 8 квітня 2016 року N 401

    На виконання статті 14 Закону України “Про дошкільну освіту” та статті 14 Закону України “Про загальну середню освіту” НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Нормативи наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах згідно з додатками 1 та 2.

    2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти України від 10.09.97 N 341 “Про нормативи граничної наповнюваності класів, груп, гуртків і нормативи поділу класів при вивченні окремих предметів у середніх закладах освіти”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.10.97 за N 453/2257.

    3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Державного секретаря Богомолова А. Г. та Науменка Г. Г.

     

    Державний секретар 

    В. О. Зайчук 

    ПОГОДЖЕНО: 

     

    Перший заступник
    Державного секретаря
    Міністерства фінансів України 

     
     
    А. А. Максюта
     

    Перший заступник Державного
    секретаря Міністерства
    охорони здоров’я України 

     
     
    Ю. В. Поляченко
     

    Перший заступник Голови
    ЦК Профспілки працівників
    освіти і науки України 

     
     
    Г. Й. Піддубна
     

     

    Додаток 1
    до наказу Міністерства освіти і науки України
    від 20 лютого 2002 р. N 128 

    Нормативи
    наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів

      

    Показники 

    Наповнюваність не повинна перевищувати 

    1. 

    Дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу: 

      

    спеціальні 

      

    групи для дітей: 

      

    глухих, сліпих, із складними вадами розвитку 

    зі зниженим слухом, з порушенням опорно-рухового апарату, глибоко розумово відсталих 

    з важкими порушеннями мови, затримкою психічного розвитку, косоокістю і амбліопією, зі зниженим зором, розумово відсталих і хворих на сколіоз 

    10 

    з фонетико-фонематичним недорозвитком мови 

    12 

    санаторні 

      

    групи для дітей: 

      

    до трьох років 

    15 

    від трьох і старше років 

    20 

    2. 

    Загальноосвітні школи-інтернати 

      

    групи для дітей дошкільного віку 

    20 

    1 – 12-й класи та виховні групи для дітей шкільного віку 

    25 

    3. 

    Навчальні інтернатні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування 

      

    дошкільні групи для дітей одного віку 

    20 

    дошкільні групи різновікові 

    15 

    1 – 9-й класи та виховні групи 

    25 

    10 – 12-й класи та виховні групи 

    20 

    4. 

    Спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати)* 

      

    1 – 12-й класи та виховні групи для дітей:  

      

    глухих, сліпих 

    зі зниженим слухом, з наслідками поліомієліту і церебральним паралічем, глибоко розумово відсталих 

    10 

    зі зниженим зором, з важкими порушеннями мови, розумово відсталих, із затримкою психічного розвитку 

    12 

    із складними вадами розвитку 

    5. 

    Школи соціальної реабілітації 

      

    групи (класи) 

    18 

    6. 

    Загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати) 

      

    1 – 12-й класи та виховні групи 

    20 

    7. 

    Групи подовженого дня 

    30 

    ____________
    * Наповнюваність дошкільних груп спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) відповідає наповнюваності груп спеціальних дошкільних закладів для дітей з відповідними вадами розвитку.

    Мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять та курсів за вибором у загальноосвітніх навчальних закладах міської місцевості становить 8 чоловік, сільської місцевості – 4 чоловіки.

    (додаток 1 із змінами, внесеними згідно з наказом
     Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 р. N 572)

     

    Начальник департаменту
    економіки та соціального розвитку 

     
    П. М. Куліков
     

     

    Додаток 2
    до наказу Міністерства освіти і науки України
    від 20 лютого 2002 р. N 128 

    Порядок
    поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах

    При вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах для посилення індивідуальної роботи з учнями запроваджується поділ класів на групи.

    Предмети, при вивченні яких класи підлягають поділу на групи 

    При кількості учнів у класі 

    1. При проведенні уроків з трудового навчання (крім загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл /шкіл-інтернатів/).

      

    5 – 9-й класи 

      

    міська місцевість 

    більше 27 

    сільська місцевість 

    більше 25 

    10 – 12-й класи 

    більше 27 

    2. При вивченні української мови, яка вивчається як предмет:

     

    у загальноосвітніх навчальних закладах (крім закладів з навчанням болгарською, кримськотатарською, польською, словацькою, молдовською, румунською та угорською мовами)

    більше 27

    у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням болгарською, кримськотатарською, польською, словацькою, молдовською, румунською та угорською мовами у:

     

    міській місцевості –

    23 і більше

    сільській місцевості –

    16 і більше

    При вивченні інших мов (включаючи іноземну мову), які не є мовами навчання в закладі, а вивчаються як предмет

    більше 27

    3. При вивченні мов національних меншин (наприклад, російської та кримсько-татарської, молдавської та угорської, російської та болгарської тощо) 

    дві групи з кількістю не менше 8 учнів у кожній 

    4. При вивченні різних іноземних мов 

    дві групи з кількістю не менше 8 учнів у кожній 

    5. При проведенні семінарських, лабораторних і практичних занять за лекційною формою навчання з профільних дисциплін у спеціалізованих школах (школах-інтернатах), гімназіях, ліцеях, колегіумах*

    більше 27 

    6. При проведенні уроків з основ здоров’я та фізичної культури  

    більше 27, але не менше 8 учнів у групі

    у 10 – 12-му класах (окремо для хлопців і дівчат) 

    7. При проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів 

    клас ділиться на 2 групи, але не менше 8 учнів у групі 

    8. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу 

    клас ділиться на групи з 8 – 10 чол. у кожній (не більше 3 груп) 

    1 – 12-й класи 

    9. При поглибленому вивченні іноземної мови з 7-го класу

      

    7 – 12-й класи 

    більше 27 

    10. При проведенні уроків з трудового навчання у 5 – 12-му класах у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) (у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) для розумово відсталих дітей) – у 4 – 10 (11)-му класах) 

    більше 7 

    11. При вивченні державної мови та інших мов, що вивчаються як предмет (включаючи іноземну мову), при проведенні уроків з трудового навчання і основ здоров’я та фізичної культури

     

    у загальноосвітніх санаторних школах (школах-інтернатах) 

    20 

    у загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

      

    1 – 9-й класи 

    25 

    10 – 12-й класи 

    20 

    ____________
    * Поділ здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу за умови, що граничнодопустиме навчальне навантаження на учня не перевищуватиме загальну кількість годин, передбачених навчальним планом для даного класу з урахуванням поділу.

    Заняття з лікувальної фізкультури в загальноосвітніх санаторних школах (школах-інтернатах) проводяться за групами з кількістю учнів не менше 7 чоловік.

    Заняття з лікувальної фізкультури в спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) проводяться за групами та індивідуально. Наповнюваність груп 4 – 6 чоловік згідно з медичними показаннями учнів.

    Наповнюваність груп та поділ їх на підгрупи при організації трудової підготовки учнів у міжшкільному навчально-виробничому комбінаті встановлюється в межах коштів, передбачених комбінату загальноосвітніми навчальними закладами на таку підготовку учнів.

    Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів розповсюджуються і на вечірні (змінні) школи.

    (додаток 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
     Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 р. N 572,
    наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
     від 17.08.2012 р. N 921,
     наказом Міністерства освіти і науки України
     від 08.04.2016 р. N 401)

     

    Начальник департаменту
    економіки та соціального розвитку
     

     
    П. М. Куліков
     

    search.ligazakon.ua

    Штатний розпис ДНЗ — правила складання

    Формування штатного розпису є досить непростим процесом. Тож доводиться залучати і працівників дошкільного закладу, і фахівців кадрової служби, і економістів органу управління освітою. Як проектують штатний розпис дошкільного закладу

    Штатний розпис є одним із найважливіших документів дошкільного навчального закладу.

    На підставі штатного розпису — як і правил внутрішнього розпорядку навчального закладу та посадових і робочих інструкцій — керівник приймає рішення з кадрових питань щодо прийняття на роботу, переведення на іншу посаду, визначення посадового окладу, тарифної ставки тощо.

    Штатний розпис — це внутрішній (локальний) нормативно-правовий документ ДНЗ, у якому:

    • фіксують розподіл праці між працівниками
    • закріплюють структурний і чисельний склад працівників
    • визначають місячний та річний фонди заробітної плати
    • конкретизують перелік посад і професій
    • установлюють розмір основної заробітної плати за кожною конкретною посадою тощо.

    Нормативна база складання штатного розпису ДНЗ

    Основні нормативно-правові акти, що регламентують порядок складання штатного розпису, такі:

    Типова форма штатного розпису затв. наказом Мінфіну від 28.01.2002 № 57.

    Можна розробити й індивідуальну форму

    Головне, щоб були передбачені графи, де зазначають:

    • назви посад, структурних підрозділів (за їх наявності)
    • кількість штатних одиниць
    • посадові оклади
    • надбавки та доплати
    • фонд заробітної плати на місяць, рік

    ► Терміни та поняття штатного розпису

    Складання проекту штатного розпису

    Проект штатного розпису зазвичай розробляє керівник ДНЗ. До цієї роботи він залучає інших працівників закладу, зокрема:

    посада

    чому

    працює з педагогічними працівниками, попередньо визначає, за якими групами дітей їх закріпити

    • завідувача господарства

    відповідає за організацію роботи технічних працівників, розподіл навантаження між ними тощо

    Також до складання проекту залучають:

    • діловода — щоб він правильно оформив документ.
    • головного бухгалтера (бухгалтера) — адже штатний розпис є одним із основних фінансово-господарських документів закладу
    • бухгалтера/економіста місцевого органу управління освітою.

    Після затвердження штатних розписів навчальних закладів, які підпорядковані органу управління освітою, бухгалтер чи економіст:

    • складає узагальнювальні документи про:

    – кількість штатних одиниць навчальних закладів

    – загальний фонд оплати праці по району (місту)

    • прогнозує видатки на навчальний чи календарний рік тощо.

    Робота з інформацією

    Складанню проекту штатного розпису навчального закладу передує аналітична та узагальнювальна робота, у ході якої керівник з’ясовує різні питання, як-то:

    Щоб правильно скласти проект штатного розпису та успішно погодити і затвердити його, керівник ДНЗ має надати всім задіяним працівникам необхідну інформацію — про:  

    • кількість штатних одиниць
    • перелік посад, передбачених Типовими штатними нормативами
    • фактично зайнятих працівників
    • вакантні посади.

    Працівників, залучених до складання проекту штатного розпису, ознайомлюють також із результатами тарифікації педагогічних та інших працівників закладу.

    Ця інформація є важливою, оскільки під час тарифікації визначають:

    • обсяг педагогічного навантаження
    • розмір заробітної плати кожного працівника
    • доплати тощо.

    У штатному розписі фіксують відомості про посадові оклади працівників, ураховуючи підвищення, доплати й надбавки. Тому під час підготовки проекту штатного розпису слід проаналізувати:

    • наявні накази про встановлення підвищень, доплат і надбавок
    • відповідність встановлених підвищень, доплат і надбавок нормативно-правовим актам.

    Нарада при завідувачу

    Після надання необхідної інформації варто провести нараду з працівниками, під час якої з’ясувати такі питання:

    • чи не передбачене введення до штатного розпису додаткових штатних одиниць
    • чи не змінився стаж педагогічної роботи працівників на початок нового навчального року
    • які результати атестації педагогічних працівників у поточному навчальному році
    • наскільки збільшився розмір заробітної плати педагогічних працівників після проходження ними атестації тощо.

    На нараді варто обговорити й питання кадрового забезпечення, як-от:

    • наскільки достатньо укомплектовано заклад кадрами
    • чи є і скільки вакантних посад
    • скільки сумісників
    • який обсяг роботи, виконуваної суміщенням тощо.

    Перед поданням проекту штатного розпису на затвердження відповідному органу управління освітою варто попередньо погодити його з виборним профспілковим органом первинної профспілкової організації, що підтверджують грифом погодження.

    Оформлення штатного розпису ДНЗ

    Назви посад вносять до штатного розпису, звіряючи з:

    • Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затв. наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 (далі — КП)
    • Типовими штатними нормативами.

    Професійні назви робіт можуть бути розширені за потреби термінами та словами, які уточнюють:

    • місце роботи
    • виконувані роботи
    • сферу діяльності.

    При цьому необхідно дотримати лаконічності, якщо інше не передбачено у КП чи відповідних законодавчо-правових актах.

    ПРИКЛАД

    Сестра медична старша

    Помічник вихователя для дітей віком до трьох років/від трьох років

    Окрему увагу слід приділити посадам, утвореним з різних професійних назв робіт. Недопустимо поєднувати у назві посади кілька професійних назв робіт, якщо таке не передбачено КП.

    ПРИМІРОМ

    КП містить професійні назви робіт «Вчитель-логопед», «Вихователь-методист», «Лікар-педіатр». Застосування цих назв у штатному розписі є цілком правомірним

    Проте у КП немає таких професійних назв, як «Двірник-садівник», «Машиніст-опалювач» тощо

    Натомість передбачено окремі професійні назви робіт «Двірник», «Садівник», «Машиніст», «Опалювач»

    Кількість штатних одиниць

    Зазначають у штатному розписі відповідно до кількості штатних одиниць, обчисленої у розрізі кожної посади (професії) загалом по навчальному закладу.

    Доцільно враховувати особливості внесення однакових назв посад і посадових окладів (ставок) працівників. Якщо у штатному розписі потрібно зазначити:

    • однакові назви посад

    ⇒ різні оклад/ставки

    ⇒ необхідно вказати

    • кваліфікаційний розряд
    • тарифну ставку працівника, який обіймає зазначену посаду

    ⇒ однакові оклади/ставки

    ⇒ в одному рядку зазначають

    • кількість штатних одиниць працівників певної професії та кваліфікації (розряду, класу, категорії, групи)
    • тарифну ставку (посадовий оклад)

    Вакантні посади

    Оскільки штатний розпис є елементом планування робочої сили, то в ньому зазначають також відомості про вакантні посади.

    За вакантними посадами зазначають середні посадові оклади відповідної групи працівників.

    ПРИКЛАД

    За вакантною посадою музичного керівника зазначають середній посадовий оклад, встановлений за 9-12 тарифними розрядами.

    Неповні оклади/ставки

    Для посад (професій), за якими штатними нормативами передбачено неповні посадові оклади, зазначають відповідну частку посадового окладу штатної посади (професії), наприклад 0,25; 0,5; 0,75.

    Сезонні робітники

    Якщо у ДНЗ вводять посади не на повний рік (наприклад, сезонні робітники), то у штатному розписі зазначають період, на який вводять певну посаду.

    Оплата праці

    У графах «Посадовий оклад (грн.)», «Надбавки (грн.)», «Доплати (грн.)» вказують розміри посадових окладів, надбавок та доплат працівників, визначені відповідно до чинних нормативно-правових актів.

    Скористайтеся калькулятором посадових окладів

    У графах «Фонд заробітної плати на місяць (грн.)» та «Фонд заробітної плати на рік (грн.)» навпроти кожної категорії працівників зазначають відповідний розмір заробітної плати з урахуванням надбавок і доплат.

    Приклади оформлення

           

    www.pedrada.com.ua

    Поділ класів на групи

    Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання від­бувається окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки Укра­їни від 20.02.02 р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній осно­ві, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з пара­лельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану.

    Захист Вітчизни

    Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 № 834, зі змінами, що внесені наказом Міністерства освіти і науки від 29.05.2014 № 657, на вивчення предмета в 2015/2016 навчальному році передбачено:

    у класах з військово-спортивним профільним навчанням – 2 год. на тиждень;

    у класах всіх інших напрямів – 1,5 год. на тиждень.

    Кількість годин може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану.

    На виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» робочою групою з доопрацювання навчальної програми предмета «Захист Вітчизни» розширено зміст окремих розділів та забезпечено практичну спрямованість навчальної програми.

    Урок як основна організаційна форма предмета «Захист Вітчизни» починається із шикування, виконання Гімну України, перевірки готовності учнів до уроку і тренування за тематикою уроку протягом 3-5 хв. На заняттях стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних cил України.

    Зміст програмового матеріалу в навчальній програмі «Захист Вітчизни», залежно від матеріальної бази навчального закладу та ін., може бути відкореговано на 20 відсотків у межах розділу. Послідовність вивчення тем вчитель може коригувати самостійно.

    Вивчення предмета «Захист Вітчизни» юнаками та дівчатами проводиться окремо (відповідно до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 № 1/9- 444). Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається «Захист Вітчизни» з уточненням («Основи медичних знань» для дівчат).

    Разом з тим, дівчата, за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) та відповідно до рішення педагогічної ради навчального закладу, можуть навчатися за програмою для юна­ків. Юнаки, які за станом здоров’я або релігійними поглядами звільнені від засвоєння основ військової справи, вивчають предмет за програмою для дівчат «Основи медичних знань».

    Юнаки вивчають такі розділи: Збройні сили України на захисті Вітчизни; міжнародне гуманітарне право; тактична підготовка; вогнева підготовка; статут Збройних сил України; стройова підготовка; військова топографія; прикладна фізична підготовка; військово-медична підготовка; основи цивільного захисту.

    Дівчата – основи цивільного захисту; міжнародне гуманітарне право про захист цивільного населення; основи медичних знань і допомоги; надання першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях, хворим та догляд за ними.

    Розділ предмета «Основи цивільного захисту» для групи юнаків і для групи дівчат є спільним.

    Практичне закріплення теоретичного матеріалу із розділу «Основи цивільного захисту» передбачається під час проведення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) в загальноосвітніх навчальних закладах.

    З метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів наприкінці навчального року проводяться навчально-польові заняття (збори), у тому числі з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-оздоровчих таборів, базових навчальних закладів, центрів допризовної підготовки тощо. Їх організація і проведення планується керівником навчального закладу відповідно до діючих вимог.

    Для більш ефективної організації навчально-польових зборів місцеві органи управління освітою спільно з військовими комісаріатами повинні визначити школи, на базі яких проводитимуться заняття, залучивши до них учнів з інших шкіл, об’єднавши їх у навчальні загони й відділення.

    Стрільба зі стрілецької зброї, в точу числі та малокаліберної гвинтівки, проводиться на відповідно обладнаних стрільбищах і в тирах за планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого навчального закладу), органом управління освітою і керівником навчального закладу.

    Керівники навчальних закладів зобов’язані вживати заходів щодо попередження загибелі та травмування учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військовою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно доводити ці вимоги до учнів та досягати їх суворого виконання.

    Перед початком занять керівник навчального закладу зобов’язаний особисто впевнитися, що для занять створені безпечні умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання.

    Відповідальність за дотримання учнями вимог безпеки на заняттях несуть викладачі предмета «Захист Вітчизни».

    З метою підвищення протимінної безпеки населення та дітей Міністерство освіти і науки рекомендує в загальноосвітніх навчальних закладах спланувати цикл уроків та виховних заходів, присвячених поводженню учнів з вибухонебезпечними предметами, на які учні можуть наразитися (лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2014 № 1/9-419 «Щодо проведення уроків та виховних заходів з питань протимінної безпеки населення та дітей у загальноосвітніх навчальних закладах»).

    Зазначені заходи можуть бути проведені для всіх категорій учнів на уроках з предметів «Фізична культура», «Захист Вітчизни» та виховних годинах у загальноосвітніх навчальних закладах. Для проведення уроків рекомендовано використовувати відеоматеріали з питань протимінної безпеки для загального населення та дітей, що розроблені Державною службою з надзвичайних ситуацій, ОБСЄ, ЮНІСЕФ та отримали статус соціальної реклами від Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення. З цими матеріалами можна ознайомитись в Інтернеті за посиланнями: https://www.dropbox.com/s/6tqoszr2xmiz5lj/Mines.mp4; https://www.dropbox.com/s/wra85b4hfpdmagn/mns%20720×576%20low%2003.08.14.avihttps://www.dropbox.com/s/z8fz2ktrd2f0nm7/mns%20720×405%2003.08.14.mp4.

    Вчителям необхідно надавати організаційно-методичну допомогу та брати участь у проведенні зазначених заходів.

    Навчально-методичне забезпечення зазначено в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.

    Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: загальнодержавний методично-інформаційний журнал «Основи Захисту Вітчизни» та журнал «Оборонний вісник».

    Зокрема журнал “Оборонний вісник” – друковане щомісячне видання Центру воєнної політики та політики безпеки (ЦВППБ), що містить широкий спектр інформації військової сфери, яка може використовуватися вчителями і учнями загальноосвітніх навчальних закладів під час підготовки та проведення уроків з предмета “Захист Вітчизни”.

    Особливістю видання є поєднання інформаційних, аналітичних матеріалів, новин сектору безпеки і оборони України та за військові структури (формування) провідних країн світу.

    Допоміжним матеріалом для вчителів буде тематичний розділ з вичерпною, підготовленою профільними фахівцями інформацією, в обсягах та змістом навчального матеріалу та періодичністю відповідно до річного тематичного плану. Розділ журналу “Мій погляд”, Internet- сторінка сайту ЦВППБ (www.defpol.org.ua) та електронна адреса (е-mail: [email protected]) відкрита для налагодження зворотного зв’язку з аудиторією читачів, обговорення з ними проблемних питань та висвітлення досвіду з питань організації військово-патріотичного виховання, а також для надання відповідей, що виникатимуть під час підготовки до проведення та викладання предмета “Захист Вітчизни”.

    studfiles.net

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *