Мені подобається професія ветеринар – Напиши, яка професія тобі подобається і чому. Зроби відповідний висновок (професія зооветиринара)

Професія ветеринар. Хто такий ветеринар

Ветеринар, подібно до дитячого лікаря, приймає пацієнтів, які самостійно не можуть пояснити, що конкретно в них болить і що доставляє незручності. Крім того, тварини, як і діти, часто вередують під час огляду, перебуваючи в подиві, навіщо їх чіпають і проводять неприємні процедури. Тому професія ветеринара, крім професійних знань та навичок, вимагає від фахівця безмежного терпіння.

Опис професії ветеринар

Що робить і чим займається ветеринар? Основним завданням спеціаліста є надання допомоги хворим тваринам. Здійснюючи прийом в клініці або працюючи за викликом, він повинен чітко визначити, чим саме боляче тварина і як йому допомогти. Це вимагає наявності певних знань і умінь, які можна отримати у спеціалізованих навчальних закладах. Ветеринара слід добре засвоїти такі галузі медичних наук, як анатомія і фармакологія. Без цього лікар просто не зможе поставити діагноз і призначити лікування.

Ветеринар повинен вміти проводити широкий спектр процедур, починаючи від звичайних щеплень та операцій по стерилізації/кастрації, і закінчуючи акушерством і приспанням тварини. Крім того, фахівець зобов’язаний вести медичні карти своїх пацієнтів, заносячи туди всі необхідні відомості.

Оскільки тварини не можуть поскаржитися на погане обслуговування, а також на них не поширюється клятва Гіппократа, ветеринар повинен самостійно стежити за дотриманням всіх етичних норм.
Фахівець повинен бути стійким до стресів, не боятися крові, виду ран і інших подібних речей. Ненормований робочий графік — звична справа для працівників цієї сфери, так що до цього також потрібно бути готовим.

Сьогодні ветеринара можна зустріти не тільки в спеціалізованих клініках приватного і державного характеру, але і в зоопарках, цирках і навіть на сільськогосподарських підприємствах. Професія ветеринар багато в чому спрямована не тільки на лікування тварин, але і на контроль якості м’яса і молока, що поставляється на прилавки магазинів. Так що ветеринари деякою мірою відповідають і за наше здоров’я.

Слід зазначити, що професія ветеринара в наш час аж ніяк не відноситься до списку найбільш популярних професій. Тим не менш, вона завжди була і залишиться вкрай затребуваною, тому з проблемою відсутності роботи ветеринари зустрічаються досить рідко.

Ще під час проходження навчального курсу студент може влаштуватися на роботу в клініку. Це допомагає молодому спеціалісту набратися досвіду і побудувати подальшу кар’єру. Вершиною кар’єрної драбини для ветеринара є посада головного лікаря клініки. Тим не менш, досягнувши вершини, багато фахівців не зупиняються на цьому і відкривають власну приватну клініку.

Плюси і мінуси професії ветеринар

Переваги:

  • підходяща робота для людей, які люблять тварин;
  • можливість приватної практики, що приносить пристойний дохід.

Недоліки:

  • ненормований робочий день, велике навантаження;
  • невисока зарплата в державних установах;
  • контакт із зараженими тваринами;
  • немає великого попиту на ринку праці.

Зарплата фахівця в державній клініці не висока, кар’єрний ріст так само не відрізняється великими перспективами. Молоді спеціалісти починають з посади асистента, через кілька років можна претендувати на посаду ветеринара. Що стосується практики, тут велику роль грає «сарафанне радіо», тобто особисті рекомендації людей.

« Професія логопед. Хто такий логопед Професія хірург. Хто такий хірург, опис професії »

moyaosvita.com.ua

Особливості професії: Ветеринар – Погляд – новини Чернівці

Хто ці люди та які завдання виконують. Які знання та риси для них згодяться

Ветеринар це – не тільки фахівець, який лікує худобу та домашніх тварин. А ветеринарна служба пов’язана не лише з галуззю тваринництва, а й з усім комплексом сільського господарства. Ця професія дуже багатогранна. Ветеринари працюють у ветклініках, ветлабораторіях, лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

Будь-яке м’ясо-переробне підприємство, молочне, ковбасні цехи, склади не можуть працювати без експертного висновку ветлабораторії. Ветеринари є і на митниці, у великих супермаркетах. А сільські ветеринари допомагають впоратися з хворобами домашніх тварин та улюбленців.

Дізнатися більше про те, хто такий ветеринар, з якими труднощами доводиться стикатися фахівцям цієї справи, нам допоміг директор регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Валерій Допіряк.

У штаті регіональної лабораторії працюють 60 працівників, тут є 11 відділів. А в області близько 1,5 тисячі ветеринарів. Це фахівці, які кожного дня готові прийти на допомогу тваринам та людям.

– Як казав професор Євсеєнко, медичний лікар лікує людину, а ветеринарний – людство. Адже ці фахівці відповідають за здоров’я тварин, від яких ми споживаємо молочні продукти та м’ясо, – зауважує В. Допіряк.

«Обрати професію запропонували батьки»

Валерій Допіряк у професію ветеринара потрапив не випадково. У дитинстві дуже любив тварин, читав багато відповідної літератури. Вдома у нього завжди були тварини: морські свинки, хом’яки, рибки, сови, змії, голуби, черепахи, лелеки, орел та інші. А у школі та технікумі був юним натуралістом.

– Обрати професію ветеринара змусили батьки, – жартує чоловік. – Вони сказали, що у селі є дві професії: священик та ветеринар. Бо у селі завжди знайдеться робота для священика – похорони, весілля, хрестини та ветеринара, який буде лікувати худобу та тварин.

Оскільки у той час священиків утискали, Валерій пішов вчитися на ветеринара. Закінчив Кіцманський технікум та Кам’янець-Подільський ветеринарний інститут. Ветеринарним лікарем працює уже 25 років.

– Дуже добре, коли батьки прищеплюють дітям змалку любов до тварин, – вважає В. Допіряк. – Бо людина, яка любить тварин, не нашкодить ні людині, ні тварині. Вона не буде воювати, розпалювати ворожнечу, вбивати собі подібних.

«Побороли африканську чуму та пташиний грип»

Робота ветлікарів, які працюють у регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини, не дуже помітна для людей. Та насправді ці фахівці повинні проконтролювати стан живої птиці та тварин, а також усе те, що проходить через магазини.

Нещодавно фахівці ветслужби отримали похвалу від керівника Держспоживслужби України та визнання, як краща ветслужба в Україні. Ця служба зуміла справитися зі своїми обов’язками із недопущення розповсюдження африканської чуми та пташиного грипу на Буковині. Побороли грип лебедів на Кіцманщині та африканську чуму у Новоселицькому районі.

– Кожного дня ветспеціалісти області стоять на сторожі епізоотичного благополуччя тварин, особливо небезпечних хвороб, таких як сказ, сибірка, чума, ящур, туберкульоз тощо, – каже головний ветлікар області. – Усе поголів’я тварин двічі на рік обстежують і проводять лабораторні дослідження, щороку вакцинації тварин від різних хвороб. І хотілося б порозуміння власників тварин, які, згідно зі законодавством, повинні безперешкодно допускати ветеринарів до своїх тварин і приводити їх на виводки для відповідної роботи.

Рятував лева і крокодила

У своїй практиці В. Допіряку довелося рятувати чимало домашніх тварин та навіть звірів. Чоловік пригадує, як його попросили лікувати лева у Чернівцях, у Волоці рятував крило лебедя, який прибився до людей.

У Коровії лікував лелеку, який зламав крило, бо вдарився в електроопору. Крило лікарю вдалося скласти. Але коли лелеки ключем відлітали у теплі краї, цей птах пролетів із ними 500 метрів та повернувся назад до людей, які його прихистили. Можливо зрозумів, що не долетить, або вирішив, що його домівка у  людей, де прихистили. У цьому дворі лелека жив поруч із собакою-спанієлем. Разом харчувалися, дружили, гралися, і навіть не цупили їду одне в одного.

Зарплата залежить від рівня фахівця

Встановити діагноз тварині значно складніше, аніж людині, бо вона не скаже, що її болить. Тому фахівцям цієї професії потрібно мати не лише навики лікаря. Ветеринар має бути уважний, спостережливий, мати добре розвинуте логічне мислення.

Заробітна плата ветеринара залежить від рівня кваліфікації. Кваліфікований лікар, який має бажання працювати, може непогано заробляти. Хтось отримує мінімальну зарплату – 3 тисячі гривень, а хтось в рази більше. Величезні заробітки мають такі фахівці в Європі.

Вимоги до кандидата у ветеринари:

  • уважність;
  • добре розвинена інтуїція;
  • логіка;
  • бути не гидливим.

В Україні є 13 вузів, які випускають ветлікарів. У Чернівецькій області є лише Кіцманський ветеринарний технікум. Але для здобуття вищої освіти охочим освоїти фах ветлікаря варто їздити до Кам’янця-Подільського, Львова, Києва чи Одеси, – радить В. Допіряк.

Вівчарка розірвала живіт лікарю

Охочі стати ветеринаром мають бути готові до ризиків, які можуть бути у цій сфері. Адже ця професія може бути дуже небезпечною. У практиці В. Допіряка та його колег було чимало прикрих випадків, які траплялися під час виконання професійних обов’язків. Наприклад, його колезі корова вибила око, бик зуби. Два роки тому Валерію вівчарка розірвала живіт.

Ветеринарам часто доводилося вакцинуватися проти сказу, а також проходити профілактику, коли кусають тварини невідомого походження.

Нещодавно ветеринар з колегами перевозив страусів. Коли страус хотів вдарити їх, Валерій встиг втекти, а його колезі дісталося по стегну. Страус може вибити зуби, зламати ребра. Його удар ногою може бути смертельним.

Лікувати тварин це робота не дуже чиста. Тому охочим обрати цю професію, треба бути ще й не гидливим. Це тварини, вони можуть бути брудними, бо це ж не люди, – (зауважую я, – авт.).

Це не люди, – зауважує В. Допіряк. – Але я бачив людей, які були брудніші і менш доглянуті, аніж тварини.

Грає на фортепіано та гітарі

Здавалося б, ветеринар це загрубіла людина. Та насправді це не так. Мій співрозмовник грає на фортепіано, гітарі, акордеоні, гармошці.

– Я бачив хірурга, який грає на скрипці, щоб розвивати пальці, – розповідає В. Допіряк. –  Не знаю, чи важливо грати саме на скрипці, але чутливість пальців і добрий слух у цій професії має значення. Бо доводиться робити пальпацію тварині, слухати хрипи, серцеві тони. Добрий слух та чутливість допомагають встановити правильний діагноз тварині.

Ще одне хобі В. Допіряка – риболовля. Впійману рибу він відпускає, подобається сам процес.

Удома він має великий акваріум на 250 л.

– Спостерігаю за рибками – це заспокоює, – ділиться Валерій.

Біля акваріума у чоловіка є барометр. Він зіставляє поведінку риб з макро- та мікрокліматом. І помітив, що за поведінкою риб можна визначити, якою буде погода.

А ще мій співрозмовник любить готувати смачно рибу та м’ясо, подорожувати країнами. Це дає нові сили ти заряд енергії до роботи.

Ольга МАКСИМЮК

В. Допіряк любить фотографуватися із тваринами, яких вилікував. Фото надано В. Допіряком

pogliad.ua

Твір з англійської:My future profession is a Vet/Моя майбутня професія – ветеринар

Головна » Англійська мова » Твір з англійської:My future profession is a Vet/Моя майбутня професія – ветеринар

Твір з англійської:My future profession is a Vet/Моя майбутня професія – ветеринар

My name is Helen and I’m a high school student. At the moment I have to decide which profession is best for me. I have always liked Maths and Natural Sciences. My parents want me to pursue a career of an accountant, while I prefer being a vet. One of my favourite subjects is Zoology. I have been interested in animals and their structure from the very childhood and I’ve had a natural impulse to help them. Each time I saw a wounded bird or a limping dog, I took them home and tried to take care of them. Once, I even saved the life of a hedgehog. So, I presume that the best profession for me is a veterinarian. At least, I know I’ll be doing my job with pleasure. I’m going to do my best to help animals and to keep them healthy. Many friends and relatives ask me why I want to deal with animals rather that with people. Hearing such question, I answer that people can help themselves and each time they are ill, they can visit a doctor and express their complaints. Animals, on the contrary, can’t tell you where it hurts and it’s a real challenge to cure them. To become a professional vet I know I should study hard while I’m school and then try to pass all the exams successfully to enter the college. The subjects that are most important include Chemistry, Biology, Physics, Maths, English language and any healthcare sciences, such as First medical aid. Further on, most veterinary schools require a minimum of two years of college. Thus, many state universities offer programs, designed specifically for future veterinarians.


ПЕРЕКЛАД


Мене звуть Олена, і я учениця старших класів. На даний момент я повинна визначитися, яка професія мені найкраще підходить. Мені завжди подобалася математика і природничі науки. Батьки хотіли б, щоб я навчилася на бухгалтера, в той час як я вважаю за краще бути ветеринаром. Одним з моїх улюблених предметів є зоологія. Я цікавилася тваринами і їх структурою з самого дитинства, і у мене був природний позив допомагати їм. Кожен раз, коли я бачила поранену птицю або накульгував собаку, я забирала їх додому і намагалася допомогти їм. Одного разу я навіть врятувала життя їжаку. Таким чином, я вважаю, що найкращою професією для мене є ветеринар. По крайней мере, я знаю, що буду робити свою роботу із задоволенням. Я збираюся зробити все можливе, щоб допомогти тваринам і зберегти їх здоровими. Багато друзів і родичі питають мене, чому я прагну мати справу з тваринами, а не з людьми. На таке питання я відповідаю, що люди можуть допомогти собі самі, і кожен раз, коли вони хворіють, вони можуть звернутися до лікаря і висловити свої скарги. Тварини, навпаки, не можу сказати вам, де болить, і лікувати їх – нелегке завдання. Щоб стати професійним ветеринаром я знаю, що я повинна добре вчитися в школі, а потім спробувати здати всі іспити успішно для вступу в коледж. До найбільш важливих предметів відносяться хімія, біологія, фізика, математика, англійська мова та будь-які медичні науки, наприклад, перша медична допомога. Далі, більшість ветеринарних шкіл вимагають як мінімум два роки навчання в коледжі. Тому багато державні університети пропонують програми, розроблені спеціально для майбутніх ветеринарів. 

ukrbib.blogspot.com

Дос’є професії: Ветеринар

Ветеринар – це лікар, що спеціалізується на роботі з тваринами.

Професійні обов’язки:

Лікування й профілактика хвороб тварин, а також проведення різних медичних і косметичних процедур, у тому числі операцій, а також ветеринарно-санітарний контроль при виробництві та реалізації продуктів тваринництва. Робота може проводитися в спеціально обладнаному приміщенні (клініці, лабораторії), вдома або на відкритому повітрі.

У процесі роботи зазвичай використовуються медичні інструменти, лікарські препарати, хімічні реактиви.

Ветеринари можуть працювати у спеціалізованих ветеринарних клініках і аптеках, в організаціях, що переробляють і реалізовують продукцію тваринництва, на фермах, в зоопарках, цирках, клубах службового собаківництва та в інших місцях, де перебувають тварини. Крім того, ці фахівці працюють в наглядових органах, що здійснюють контроль реалізації продуктів тваринництва.

Напрямки роботи:

Сьогодні ця професія, окрім безпосереднього лікування тварин, включає безліч різних напрямів. Ветеринари контролюють якість м’яса, молока, яєць та інших продуктів тваринного походження на ветеринарних пунктах і станціях, фермах, у відділах виробничо-ветеринарного контролю на м’ясокомбінатах, на м’ясо-молочних і харчових контрольних станціях, у ветлабораторіях. Крім того, вони також несуть відповідальність не лише за їхнє здоров’я, але і за дотримання зоогігієни на фермах, санітарний стан інвентарю, складають раціон харчування тварин, роблять щеплення від інфекційних захворювань, приймають роди.

Усі продукти, що надходять у продаж, обов’язково проходять ветеринарно-санітарну експертизу, і у разі небезпеки для споживачів ветеринар має право конфіскувати і знищити будь-які з них.

Від того, наскільки добре організована в країні ветслужба, залежить здоров’я її громадян.

Ветеринар може працювати також в прикордонних пунктах митного контролю.

Останнім часом особливого значення набуває прикордонний і митний ветконтроль, оскільки у світі періодично виникають вогнища таких страшних захворювань, як пташиний грип, коров’ячий сказ тощо. Ветеринари-прикордонники мають відповідальне завдання – захистити громадян від цих небезпек. Саме завдяки їм до України не потрапляють продукти харчування, які містять у собі шкідливі хімічні речовини чи отруту. Крім того, ветеринари обов’язково контролюють всіх тварин, яких ввозять в країну і вивозять з неї, що дає змогу уникати поширення епідемій.

При виборі професії ветеринара, в першу чергу, необхідно керуватися любов’ю до тварин. Цю любов тварини відчувають, і тому іноді згодні витерпіти найболіснішу процедуру. Трапляється ж і таке, що молодому дипломованому фахівцеві доводиться змінювати професію через те, що тварини категорично відмовляються з ним «спілкуватися».

Талант ветеринара – це дар.

З тих пір, як людина приручила тварин, з’явилася необхідність стежити за станом їхнього здоров’я. Брати наші менші страждають від тих самих захворювань, що і ми: це і звичайна простуда, і ангіна, і виразка шлунку, і сечокам’яна хвороба. Нерідко в залишеної на якийсь час в чиїхось добрих руках собаки від туги не витримує серце – трапляється інфаркт.

Навчання:

Для отримання професії необхідна вища освіта, здобути її можна в спеціалізованих вузах (див. нижче). Підготовка включає вивчення широкого переліку медико-біологічних дисциплін, хімії і фармацевтики, основ тваринництва, специфіки утримання різних видів тварин. Слід врахувати, що в процесі навчання у вузі ветеринари готуються переважно до роботи із сільськогосподарськими тваринами (корови, свині тощо). А щоб опанувати специфіку роботи з домашніми тваринами, що є більш потрібним в місцевих умовах, найчастіше доводиться отримувати додаткову платну освіту.

Особисті якості:

Ветеринарові потрібна розвинена спостережливість, хороша пам’ять, логічне мислення, терпіння і доброзичливе ставлення до тварин. Ветеринарному лікарю, що лікує і оперує, необхідно мати сильні й спритні руки для фіксації тварин і проведення процедур. Для лікарів ветнагляду основними професійно важливими рисами є: наполегливість і послідовність у прояві професійних вимог, відповідальність і принциповість при виконанні службового обов’язку, оскільки в результаті недотримання санітарних норм страждають споживачі неякісних продуктів. Професія протипоказана тим, у кого є алергія на тварин і ліки, а також фізичні вади, що заважають проведенню оглядів і медичних процедур.

Попит на ринку праці:

Професія характеризується помірним попитом, і дозволяє працювати як у сільській місцевості, так і в містах. Доходи зазвичай у діапазоні від одного до півтора рівнів середньої зарплати в промисловості; відносно більше отримують фахівці, що працюють в комерційних клініках для домашніх тварин.

Кар’єрні перспективи:

У міру зростання кваліфікації фахівець стає більш потрібним і високооплачуваним – з одного боку, зростає його формальний статус (наприклад, розряд оплати праці), з іншого – ті, кому він успішно допоміг, в майбутньому рекомендують його новим клієнтам. Перспективи для адміністративного росту невеликі. Можлива організація власного бізнесу у сфері надання ветеринарних послуг або перехід від найманої роботи до приватної практики.

Де в Україні можна вивчитися на ветеринара:

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Білоцерківський національний аграрний університет

Дніпропетровський державний аграрний університет

Житомирський національний агроекологічний університет

Луганський національний аграрний університет

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького

Одеський державний аграрний університет

Подільський державний аграрно-технічний університет

Полтавська державна аграрна академія

Сумський національний аграрний університет

Харківська державна зооветеринарна академія

Південний філіал НУБіП “Кримський державний агротехнологічний університет”

ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації

Золотоніський державний технікум ветеринарної медицини (Черкаська обл.)

Козелецький технікум ветеринарної медицини (Чернігівська обл.)

Компаніївський технікум ветеринарної медицини (Кіровоградська обл.)

Млинівський державний технікум ветеринарної медицини (Рівненська обл.)

Рожищенський технікум Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького (Волинська обл.)

Тульчинський технікум ветеринарної медицини Вінницького державного аграрного університету (Вінницька обл.)

За матеріалами сайту: www.robota.lviv.ua

ukped.com

Сочинение Профессия ветеринар или почему я хочу стать ветеринаром

На свете много разных интересных профессий. Когда я выросту, хочу что-бы моя профессия была полезна. Я не могла долго определиться с точным выбором. Мне хотелось быть учителем или врачом. Но год назад, я уверенно решила стать ветеринаром. Я очень сильно люблю животных.Но выбрать эту профессию мне помог мой кот по кличке Пушистик.
Это случилось почти год назад. У нас в семье заболел наш любимец – Пушистик.

Мы обращались в несколько ветлечебниц, пока в одной из них нам все таки помогли вылечить нашего кота. Я очень сильно боялась и переживала за своего маленького друга. В то время я старалась помочь во всем. Мама делала уколы котику, а я была ответственна за прием лекарств. Мне даже приходилось просыпаться раньше, чем обычно. Наш кот выздоровел, и я решила, что в будущем буду помогать животным.Да, раньше я хотела стать врачом. Но, ветеринар тоже врач, только он лечит животных, а не людей.

Еще мы часто с мамой кормим бездомных собак и кошек. Их очень много в нашем дворе. Я всегда хочу всех их забрать к себе домой, что-бы им было тепло, всегда было что поесть. Но мама говорит, что это не возможно. Я тоже понимаю это, ведь в квартире всех не поместишь.

Я думаю с меня получится очень хороший ветеринар. Мне хочется поскорей закончить школу, поступить в университет, и уже начать помогать больным животным. Когда я выучусь, то планирую открыть свою ветлечебницу. А потом надеюсь открыть еще и приют, чтобы забрать всех бездомных животных о которых сейчас забочусь.

Я намерена добиться всего, чего хочу. Сейчас я старательно изучаю биологию. Ведь эти знания мне очень помогут в будущем. Я обязательно смогу добиться своей цели. И стану полезной для наших маленьких друзей.

Вариант №2

Очень часто можно услышать фразу об ответственности людей за тех животных, которых они приручили. К сожалению, в жизни не всегда все происходит так, как хочется или задумано. Бывает так, что ребенку родители подарят на день рождения маленького пушистого котенка или породистого щенка. Счастью владельца нет предела от живой игрушки. Но постепенно эйфория может пройти. Неокрепший организм животного подвержен риску различных заболеваний. Домашний любимец становится вялым, ленивым, кушает плохо и выглядит уныло. Вместе с ним, также теряет настроение ребенок. И огромный респект тем родителям, которые вовремя заметят происходящее. А за этим стоит поход к ветеринару. Затем быстрое лечение, восстановление домашнего любимца. Когда доволен ребенок, счастливы родители, а котик или песик опять радует всех домочадцев своим присутствием.

Это только один из примеров участия ветеринара в лечении домашних животных. Казалось бы, как любой доктор, врач-ветеринар имеет соответствующее образование и может оказать необходимую медицинскую помощь животному. И это так. Но только ветеринар может по печальным глазам огромной собаки или слабому мяуканью беззащитного котенка безошибочно определить диагноз и назначить лечение. Только ветеринар может так взять животное и быстро успокоить того, кто еще две минуты назад вырывался из ошейника или клетки. Только ветеринар будет одинаково внимателен к собаке, кролику или попугаю. Почему же так происходит? Возможно потому что Айболит может чувствовать душу животных и слышать их. Особенно тогда, когда пушистым больным плохо и больно. Ведь это дано не каждому. Довольно часто человек не может услышать и понять человека, говорящего на одном языке. А здесь так нельзя. И животное всегда потом отблагодарит, выручившего его врача. Может ласковым взглядом, нежным мурлыканьем кота, а может счастьем ребенка и любовью его родителей, в которой имеется домашний питомец!

Сочинение Почему я хочу стать ветеринаром

В мире есть очень много профессий. Есть красивые профессии — музыкант, балерина, есть героические — военный, полицейский, пожарный, а есть профессии добрые — врач, учитель, воспитатель.

Ветеринар тоже добрая профессия. Ветеринары лечат животных. Может показаться, что животные — не люди, болеют и ладно, на то они и животные. А на самом деле им тоже больно, они тоже переживают и всё понимают.

А лечить их даже сложнее, чем людей, ведь они не могут сказать, где и что у них болит. Конечно, если животное хромает или поцарапалось, то видно, где нужно лечить, а если внутри — то очень сложно. К тому же можно не вылечить, а наоборот, навредить.

А еще люди все внутри одинаковые, а врачей у них — на каждую болезнь отдельный. А ветеринар один на все болезни. И животные все разные — от маленькой мышки до огромного слона, от аквариумной рыбки до орла, поэтому и лечить их надо каждого по-своему. Так что ветеринар должен быть очень внимательным, грамотным, он должен учиться всю жизнь, как и человеческие врачи, но только еще больше.

Также ветеринар должен быть очень смелым, ведь ему приходится лечить не только милых котиков, но и огромных коров, быков, злых кусачих собак, а иногда даже и волков с медведями — например, в зоопарках или в цирках.

А еще ветеринар не должен быть брезгливым. Иногда больные животные выглядят очень некрасиво — гноящиеся глаза, вылезшая шерсть, и их нужно брать в руки, мыть, лечить.

Конечно, ветеринары важны не только как врачи для животных. Они проверяют корма, которые идут в пищу сельскохозяйственным животным, а также потом проверяют молоко, мясо и другие животные продукты, получаемые человеком в пищу. Без их проверки ни один продукт не будет разрешен к продаже.

Так что ветеринар — очень важная, нужная и добрая профессия. Она требует от человека внимания, сострадания и ума. Если у меня получится, я обязательно стану ветеринаром. Ведь ветеринар универсальный врач, и он, если что, сможет помочь человеку, а человеческий врач, например окулист, не сможет удалить зуб или снять температуру ни человеку, ни животному.

2, 4, 5 класс.

Профессия ветеринар или почему я хочу стать ветеринаром Сейчас читают:
  • Сочинение по картине Поленова Золотая осень 3, 7 класс

    Известный пейзажист В. Д. Поленов всей душой любил свою родину, Россию. Он живописал ее красоты, использовал для этого все цветовые гаммы. Предпочтение же отдавал средней полосе страны: с ее речными просторами, лесами, полями, холмами и оврагами.

  • Сочинение на тему Осенние каникулы 4 класс

    Единственное что с нетерпением ждет каждый школьник в своей жизни, это перемену, каникулы и выпускной. Перемена достаточно короткое удовольствие. А вот каникулы в самый раз. Особенно я люблю осенние каникулы.

  • Образы крестьян в поэме Кому на Руси жить хорошо сочинение

    Глубоко и всесторонне изучая, жизнь российского крестьянства Н.А. Некрасов создал серьезный и основательный литературный «труд», где показывает жизнь землепашцев после реформы 1861года. В ней он ярко описал тружеников земли русской: правдоискателей,

  • Характеристика и образ Стародума в комедии Недоросль Фонвизин сочинение

    Пьеса Д.И. Фонвизина «Недоросль» выполнена в основных традициях классицизма, и одной из основных черт этого художественного стиля является четкое деление на положительных и отрицательных персонажей. В этой комедии существует цела система,

  • Сочинение на тему Если бы я был президентом

    Если бы я была президентом, то я бы постаралась сделать мир чуточку лучше. Ведь, очень приятно пройтись весенним деньком в солнечную погоду по чистому родному городу?

  • Истинный и ложный патриотизм в романе Война и мир сочинение

    С момента окончания Бородинского сражения прошло уже более двухсот лет. Именно это знаменательное историческое событие легло в основу одного из томов романа-эпопеи «Война и мир». Именно сквозь его призму проводит своих персонажей граф Толстой,

uchim-klass.ru

Эссе “Почему я хочу стать ветеринаром?”

С ранних лет я мечтала о какой-нибудь профессии, иногда –  даже не об одной, а сразу о нескольких.  Со временем я начала более серьёзно задумываться: ” Кем же я всё-таки хочу стать?”, ведь профессию выбирают на всю жизнь. Для меня важно, чтобы моя профессия была интересной, хорошо оплачиваемой и полезной для окружающих меня людей.

Я очень люблю животных, люблю, когда они весёлые, игривые, преисполненные сил и энергии. Поэтому я решила стать ветеринарным врачом.  Чем же привлекла меня эта профессия?  Я постараюсь объяснить. Во-первых, работа ветеринарного врача очень интересная, разнообразная и увлекательная. По-моему, она никогда не сможет надоесть или наскучить. Ветеринар -это очень важная профессия, ведь от него зависит жизнь живого существа. Очень здорово помогать нашим маленьким любимцам, спасать их жизни, как нередко делают они.  Идея стать ветеринаром пришла ко мне с самого детства, примерно с семи лет. Однажды у меня заболела собака, его звали Хаски, он стал очень вялым, медлительным, почти ничего не ел, мы вызвали на дома ветеринара. Я смотрела, как внимательно осматривали мою собаку, с какой любовью ветеринар выполнял свой долг. Потом, когда ветеринар уехал, я сама ухаживала за собакой, выполняя рекомендации врача, и вскоре Хаски выздоровел. Именно тогда я поняла, кем хочу стать в будущем.Я понимаю, что это профессия – нелегкий труд и нужно много знаний, терпения и индивидуального подхода к каждому пациенту. Ведь у них у всех свой характер и привычки.  Но я знаю, что смогу преодолеть все эти трудности.       

Я считаю, что эта профессия очень важна и актуальна в нашем современном мире. Ведь многие люди, у которых дома есть  братья наши меньшие – коты, собаки, птички, хомяки и многие другие, не знают, как помочь животным, если вдруг они заболеют. В самом деле, животные, не как люди, ведь они не могут сказать и показать, что именно у них болит, и кто же придёт на помощь к ним, кто даст необходимые лекарства, обследует и сделает уколы  –  это, конечно же – ветеринар.  Для  него самого лучшей наградой будет здоровое,  весёлое животное,  которое будет приносить радость всем вокруг. Я хочу сделать наш мир чуточку лучше и в этом нам помогут наши домашние любимцы. Я буду стремиться получить эту профессию, ведь уже сейчас я изучаю книги по болезням животных.  А ещё у меня в планах на будущее открыть свою ветеринарную клинику.

Орфография и пунктуация автора сохранены

Автор: Полина Ончукова, 8 класс, г. Глазов

moeobrazovanie.ru

Ця професія користується на селі повагою

Саме службі ветеринарної медицини відводиться важлива роль щодо продовольчої бази не тільки України, а й світової спільноти, яка купуватиме українську продукцію. Ця служба пов’язана не лише з галуззю тваринництва, а й з усім комплексом сільського господарства і несе на рівні з іншими службами відповідальність за нинішній його стан. Про ветеринарну медицину району кореспондент газети «Коломацький край» розмовляв з начальником управління ветеринарної медицини в Коломацькому районі Сергієм Палуном.

— Сергію Миколайовичу, професія ветеринара не з легких. Як ви обрали цю професію?

— Швидше за все я став ветеринаром тому, що дуже люблю тварин. Досить боляче дивитися, як вони «безголосі» під час хвороби страждають, адже не можуть пояснити, що і де болить. А ти і радий би допомогти, та не знаєш, як і чим. Адже потрібні відповідні знання.

Любов до тварин проявилася ще в дитинстві. Хоча і ріс в сім’ї робітників, та батьки тримали підсобне господарство — птицю, кролів. Охоче допомагав поратися біля них. Особливу жалість викликали хворі та безпритульні тварини. Підбита пташка чи хворе кошеня не минало моїх рук. Намагався, чим міг, зарадити, врятувати їх життя.

У школі особливо захоплювався зоологією, біологією. Все це разом взяте і вплинуло на вибір професії. Закінчивши в с. Ков’яги середню школу, навчався у Старомерчицькому ветеринарному технікумі, а потім продовжив навчання в Харківській державній зооветеринарній академії на факультеті ветеринарної медицини.

Про те,що ця професія не тільки гуманна, але не легка як фізично, так і психологічно, а також досить важлива на державному рівні, не замислювався. Зрозумів це, коли почав працювати. А ще зрозумів, що обрав спеціальність за покликом серця і душі і ніколи про це не пожалкую.

— Що вам найбільше подобається у роботі? Що приносить найбільше розчарування?

— Подобається, що маючи значний вантаж знань, можеш допомогти тваринам, які страждають, Подобається бачити щасливі обличчя господарів, від обійстя яких відведено біду, адже в наш час багато людей живуть тільки з власного господарства. Велике задоволення приносить спілкування з колегами,обмін досвідом щодо лікування тварин, профілактики їх захворюваності та попередження занесення різних інфекційних та інвазійних захворювань на територію району. Розповіді з практики теж збагачують мої знання.

А найбільше засмучує те, що не все населення з відповідною серйозністю відноситься до застережень ветеринарної служби, з розумінням підходить до ідентифікації тварин та профілактичних щеплень. Особливо до профілактики лейкозу, що призводить до розповсюдження цієї хвороби на території району, якщо хвору тварину вчасно не ізолювати.

— Яких головних ветеринарних правил необхідно дотримуватись, аби убезпечити поширення небезпечних інфекцій серед тварин?

— Поки ветеринарна служба не мала належного розвитку, на земній кулі нерідко виникали епідемії і пандемії інфекційних захворювань тварин, в результаті яких гинула худоба, завдаючи величезні збитки, прирікаючи багатьох людей на голод і зубожіння. Захворювання тварин призводило і до значних людських жертв. У наш час подібні пошесті рідкість, але це не означає, що вони пішли в небуття. Більше того, у сучасних умовах життя суспільства є багато чинників, що сприяють розповсюдженню інфекційних захворювань.

З розвитком промислового тваринництва проблеми ветеринарії різко зросли, а умови праці преставників цієї професії набагато ускладнилися. Старі відомі хвороби тварин знайшли нове обличчя. З’явилися невідомі досі хвороби. І в «раті» борців з ними рицарем виступає ветеринарний лікар. Він постійно стежить за своїм «ворогом», вивчає його поведінку, прогнозує можливі шляхи розповсюдження, ступінь ризику зараження тварин і людей.

Більшість ветеринарних лікарів працює в сільському господарстві. Щоб убезпечити поширення небезпечних інфекцій серед тварин, вони постійно ведуть спостереження за життям і поведінкою тварин, їх станом. Багато видів тварин хворіють тільки їм властивими хворобами. Для копитних лихом є ящур та сибірська виразка, для звірів — сказ і стригучий лишай. Значна кількість гельмінтних (глистових) захворювань тварин, часті порушення обміну речовин, авітамінози тощо. Тож ветлікарі проводять систематичні профілактичні заходи щодо попередження захворювань тварин і людей. Так нашою службою кожного року проводиться виводка домашніх тварин для проведення профілактичних щеплень від сибірської виразки та проти сказу. Проводиться дослідження на туберкульоз ВРХ та відбраковка тварин. Ветлікарі суворо контролюють виконання санітарно-гігієнічних норм на фермах та в місцях проживання тварин. У випадку захворювання тварин вони з’ясовують причини хвороби, ставлять діагноз, призначають лікування і проводять профілактичні заходи.Також вони проводять ветеринарну експертизу продовольчих продуктів тваринного походження, не допускаючи вживання в їжу неякісних продуктів.

— Як управляєте та контролюєте актуальний процес ідентифікації та реєстрації худоби?

— Ідентифікація тварин дає змогу отримати повну інформацію про тварин, а також про продукцію тваринного походження, яка реалізується кінцевому споживачу. Подібна практика вже не перший рік діє в країнах Європейського союзу, тож дозволить Україні наблизитись до світових стандартів у галузі тваринництва.

Це дозволить не лише запровадити в Україні європейські стандарти в галузі тваринництва, але й контролювати поширення хвороб серед тварин всередині держави. Створивши реєстр ідентифікованих та зареєстрованих тварин, споживач тваринницької продукції також отримає вигоду, оскільки, купуючи продукцію, він зможе дізнатися, звідки м’ясо, на що хворіла худоба та хто її власник.

Від неідентифікованих тварин забороняється продаж молока і молочних продуктів, а також забій тварин на м’ясо. У межах району для ідентифікації тварин необхідно звернутися до агентів з ідентифікації у Коломацьку або Шелестівську ветеринарні лікарні. Саме вони проводять ідентифікацію тварин, починаючи з семиденного віку, заносять їх до єдиного державного реєстру та видають ветеринарні паспорти з бирками. Процес ідентифікації тварин перебуває на постійному контролі, щомісячно про проведену роботу управління звітує до Обласного управління ветеринарної медицини та надає інформацію райдержадміністрації.

— Сергію Миколайовичу, розкажіть про колектив спеціалістів ветеринарної медицини району.

— У непростому і динамічному світі служба ветеринарної медицини виконує важливі державницькі функції — забезпечує епізоотичне благополуччя України, захищеність її території від занесення інфекцій, надійну охорону здоров’я тварин, ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за безпекою сільськогосподарської продукції, поліпшення екологічного та санітарного стану довкілля.

Згідно з Законами України «Про ветеринарну медицину» та «Про безпечність і якість харчових продуктів» наша компетенція широка, та ще більша громадська відповідальність і необхідність виконавчої дисципліни. І тепер завдання полягає у тому, щоб служба ветеринарної медицини була ефективною і авторитетною.

Сьогодні в лавах ветеринарної служби району працює 16 спеціалістів. Всі вони мають відповідну освіту, добросовісно відносяться до своїх обов’язків, люблять свою професію. Багато років віддали ветеринарій справі лікарі та фельдшери, які знаходяться на заслуженому відпочинку: Овчаренко Володимир Олексійович, Рокитянський Віктор Панасович, Кологрєєв Костантин Михайлович, Безрукавий Іван Степанович, Криворучко Микола Антонович, Сосновська Євдокія Михайлівна, Перемот Катерина Миколаївна, Грамотіна Надія Прокопівна. Довгий час у сільському господарстві працювали ветлікарями подружжя Кожухарів — Надія Іванівна та Сергій Михайлович, які й сьогодні користуються повагою й довірою населення.

Робота ветлікаря є дуже відпові¬дальною і напруженою. У зв’язку з цим професійно значущим у ній є високий рівень емоційної стійкості, адже ветлікар піддається сильному емоційному впливові у процесі своєї діяльності. Тому її успіх залежить від здатності зберігати витримку, самовладання та працездатність у складних, іноді небезпечних і несподіваних ситуаціях.

Незаперечним є те, що робота з тваринами вимагає любові та хорошого ставлення до них. Бо професія ветеринара вимагає не тільки глибоких знань, а й чуйності, інтуїтивного розуміння самопочуття хворої тварини, вміння заслужити її довіру.

— Що побажаєте колегам по виробничому цеху у ваше професійне свято?

— Хочу звернутися до всіх працівників ветеринарної служби району. Шановні колеги, на перший погляд ваша праця мало помітна. Але вона одна з найскладніших і найвідповідальніших. Ви безпосередньо впливаєте на розвиток тваринницької галузі в регіоні, надаєте необхідну допомогу власникам особистих підсобних господарств.

У тому, що жителі Коломацького району споживають якісні продукти, неабияка ваша заслуга. Від вашого ставлення до виконання професійних обов’язків залежить здоров’я мешканців району. Переконаний: ви й надалі докладатимете всіх зусиль для того, щоб забезпечувалися профілактика, діагностика та лікування сільськогосподарських тварин, щоб люди мали на столі високої якості продукцію.

Щиро вітаю вас із професійним святом! Від усього серця бажаю вам міцного здоров’я, щастя, родинного тепла і достатку, нових професійних досягнень! Хай усе добре, зроблене з душею і натхненням, повертається до вас сторицею!

(За матеріалами газети «Коломацький край»)

 

agrodep.kh.gov.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *